Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11 марта) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 19
Авторов: 0
Гостей: 19
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

                «І, звісно, що ті біднії
                  ані трохи не заглибились в середину себе,
                  коли Христа з його друзями
                  називають меланхоліком.»
                                                          (Григорій Сковорода)

У нас в Ірландії в кожному графстві є свої традиції святкування Різдва Христового. Наприклад, в графстві Корк прийнято на Різдво підвішувати до стелі рослину омелу (хоч отець Коннан О’Ніл казав, що це гріх). Згадавши все це я написав таке:              

Якби кожен камінь
Був тобі так само відданий
Як старий кудлатий пес Кулана,
Якби кожна одежина
Гріла б тобі  старечі кістки,
Як гаряча вуглинка спогадів –
Пекучих спогадів Клонмакнойса.
На лезі меча –
Листки ясена.
На чорноті ряси –
Квіти рясту.
Ти топчеш траву –
Цю траву, якою гидують
Навіть чорні вівці ночі,
Яка колюча,
Як голки божевільної швачки,*
Що вміє шити лише саван
Для вершників клану Айлелла.
Якщо в Ірландії темрява,
Якщо навіть зірки посліпли,
Якщо ятір витягає з моря –
Холодного Ірландського моря
Лише відображення місяця,
Якщо ти такий же блукач
Мереживом твої селищ,
Як ірландський олень
Снів королеви-жебрачки,**
Тоді тікай місячними доріжками видива
Тікай…

Примітки:
* - Якщо десь і колись були божевільні капелюшники, то в нас в Донеголі всі швачки божевільні. Інакше чого б то в давнину чоловіки в наших краях ходили в спідницях. Інакше чого б то оті савани…

** - мається на увазі королева Гормлайх інген Фланн мак Конайнг. Вона була одружена з королем Кормаком мак Куйленнайном (ірл. - Cormac mac Cuilennain) з клану Еогнахта, який взяв обітницю целібату (безшлюбності) і став єпископом. Він загинув в бою під час війни проти її батька у 908 році. Потім вона була одружена з Кербаллом мак Муйрекайном (ірл. - Cerball mac Muirecain) з клану О’Дунлайнге (ірл. - Ui Dunlainge) – цей чоловік обазив її. Але він був ключовим союзником її батька. Після смерті Кербалла у 909 році Гормлайх вийшла заміж за Ніалла Глундуба, який був непримиренним ворогом її батька і братів. Цей чоловік помер у 919 році. «Літопис Клонмакнойса» повідомляє, що після смерті цього чоловіка вона пішла блукати по Ірландії і жебрати – від дверей до дверей…

© Артур Сіренко, 12.03.2022 в 00:06
Свидетельство о публикации № 12032022000634-00449602
Читателей произведения за все время — 5, полученных рецензий — 0.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии


Это произведение рекомендуют