Святої землі Ірландії…»
(Вільям Батлер Єйтс)
Пам’яті ірландської бригади, що полягла в битві під Фредеріксбергом 13 грудня 1862 року.
Чомусь осінні листя
Падають лише додолу,
А не в безодню неба.
Чомусь нескінченність
Тієї могили
Стає то синьою, то чорною.
Чомусь ірландці
Шукають свій острів
Чужими материками,
Здобували собі волю,
Вмираючи за чужу свободу
На чужих каменях холоду.
Зелений трилисник
На синьому кашкеті.
Листок на холодному вітрі,
Заради тріпотіння якого
Варто жити.
Якщо кожен ірландець поет,
Якщо кожне серце мішень,
Якщо кожна куля нота
Останньої пісні північного вітру,
Якщо просто ти ірландець,
То можеш померти
Саме сьогодні.
Ось так – заради мрії,
Заради далекого марева –
Ірландії.