(Evangelium secundum Marcum 15.13)
А ви знаєте
Як пахнуть цвяхи?
Ще до того, як їх
Забили в дерево
Або в плоть,
Яка тепла як дерево?
У плоть
Того самого хлопця,
Що молов нісенітниці,
Вештався волоцюгою
Від селища до селища…
Недарма ж солдати…
Хоча вони і чужинці,
І загарбники, і грабіжники,
Окупанти та бандити,
Але ж порядок…
Порядок який…
І прокуратор у нас
Досвідчений, мудрий.
Аякже…
Ні, з волоцюгами тими
Давно потрібно…
Ми навіть схвалюємо.
А то із за тих язикатих
Словохтивих та писак
Надто грамотних
Того й гляди бунт почнеться.
А в мене ж виноградники –
Понищить сволота.
Та й кому ж мені
Вино продавати
Як не солдатам?