Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 53
Авторов: 0
Гостей: 53
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

                      «Нехай я помру
                        Під квітами вишні,
                        Покину цей світ
                        У весняні дня кісарагі
                        У світлі повного місяця...»
                                                         (Сайгьо)

Днями я завітав до одного свого знайомого хайдзіна. День візиту я вибрав не випадково – у нього є вишневий сад і вишні якраз розцвіли. Він пише хокку і танка під досить дивним і не типовим для нинішніх поетів псевдонімом – Ханабіра-ва Кадзетотомонісаріну (花びらは風と共に去りぬ). День був холодний, вітряний і мокрий – падав перший весняний дощ, але не веселий і легкий, а сумний і безнадійний. Але ми все одно пішли в сад і споглядали квіти вишні на які падали краплі дощу. Здавалось, що весь світ був сумним, як і ця весна. Мій друг зітхнув і сказав, що небо надовго затягли важкі сірі хмари, тому цієї ночі не вийде помилуватися повним Місяцем над квітучими вишнями. Коли наш одяг остаточно промок ми зайшли в чайний будиночок (часіцу) і влаштували садо – чайну церемонію. Потім ми запросили відому в нашому місті гейшу Хару-но Кірі  і довго слухали кото – вона прекрасно виконувала мелодії «Канасі сайренто цукі» (悲しいサイレント月) та «Хана-но хае» (花のハエ). Коли вже зовсім засутеніло, ми відпустили гейшу, запалили півонієвий ліхтар і почали віршувати. Тему взяли: «Краплі дощу на квітах вишні». Я тоді склав ось такі хокку:

   *   *   *
Холодні дні:
Вітер моїх одкровень,
Вишні цвіт сумний.

   *   *   *
Чорні парасольки
Блукають серед цвіту
білих вишеньок...

   *   *   *
На квіти вишні
Дощу прозорих днів
Холодні краплі.

   *   *   *
Сумний соловей
Пісню мокрої весни
Ченцю співає.

   *   *   *
Холодні дощі:
Самотній кіт і вишні
Мокнуть під вікном.

   *   *   *
У каламутний потік
Холодний весняний вітер
Торішні листя несе...

Послухавши мої хокку мій друг сказав, що останнє хокку написано неправильно – порушений розмір і тема. Тоді він взяв листок зі своїми хокку, які були написані прекрасно і бездоганно і спалив його. запаливши рукопис полум’ям півонієвого ліхтаря. Мені стало дуже сумно – мені ніколи не було так сумно. Я вдягнув солом’яний плащ і пішов у темряву, просякнуту холодним весняним дощем...

© Артур Сіренко, 15.04.2017 в 00:00
Свидетельство о публикации № 15042017000014-00408349
Читателей произведения за все время — 18, полученных рецензий — 1.

Оценки

Оценка: 5,00 (голосов: 2)

Рецензии

Валентин Багинский
Чудово і сумно, Артуре...) Лучше бы после песен гейши остановиться...))
Артур Сіренко
Артур Сіренко, 08.04.2021 в 09:16
Дякую за відгук! Давненько я не писав хокку та хайбун - в японську стилі. Треба буде якось поновити цей напрямок творчості... :)

Это произведение рекомендуют