мне поможет…буквы падут в траву
боже
что здесь немые слова могут
сказать... обо мне…доля…вина
мать
следом конверт разорви…дальше письмо
непохоже…богом ты был не людей а травы
боже
ты их творил на свету…и прорастил для
расплаты…ночь травяную...глоток бы вина
матерь
завязь подземно-густа…кто прочитать то
может…третьего жду письма
боже
Ігор Римарук
Листи
хмару як лист розірву...блискавка
допоможе...літери у траву
боже
що ці глухі письмена вміють
про мене сказати...доля...вина
мати
інший конверт розірви...інше письмо
несхоже...богом ти був не людей а трави
боже
ти їх творив завидна...та проростив для
розплати...ніч трав’яну де хоч краплю вина
мати
в’язь попідземна густа...хто прочитати
може...третього жду листа
боже
Ігор Римарук. Діва Обида видіння і відлуння. – Львів: Кальварія, 2002. – с.26