І ти не втримаєш своїм «пробач, прости».
Ми перейшли межу, дійшли до краю.
Я ще постою тут, а ти лети.
Вже кілька раз відходили від прірви,
Та більше я нікуди не піду.
Не можна було так, як ми горіли,
Не знали міри, кликали біду.
Спочатку все було, як ми хотіли.
Ми закривали очі без мети.
А потім просто мрії постаріли
І я постою тут, а ти лети.
Бери усе і не лишай нічого,
І не шукай причини знов прийти.
Ти в небі, а я в пошуках дороги
І в пошуках подальшої мети.