вимкніть зорі, бо пізно
я не хочу сміятись
залишіть наодинці в полоні журби
Я вже сплю і немає на що сподіватись,
бо загублено мрії мої...
Чуеш,серденько б'ється ?
То камінь шляху, по якому я йтиму поволі
Пробиватимусь мовчки крізь світло й пітьму
і шукатиму кращої долі...
А ти все блукаєш у сутінках,
шукаючи сенс новий
Ти мариш у вирі спогадів,
ти спиш,та без сновидінь
А я серед барв і світла,
Буденного тла життя
Я граюсь зі світом в хованки,
Шукаючи забуття...
З нещирістю посміхаемось
Тамуем сердечний біль
Поволі,все ж віддаляемось
Будуємо стіни глухі
Сміємося з божевільності -
Втрачаем здоровий глузд..
І мовчки кидаємо слухавки
Бо думаєм,що праві
Вигадуєм суперечності -
Без них неможливо жити ....
Чи краще у світлій вічності
спокійно і щиро любити ?
|
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
 "Последнее время"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Именинники
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 70
Авторов: 0 Гостей: 70
Поиск по порталу
|
Автор: Nika Walter
© Nika Walter, 21.06.2012 в 15:03
Свидетельство о публикации № 21062012150349-00283310
Читателей произведения за все время — 23, полученных рецензий — 0.
Оценки
Голосов еще нет
РецензииЭто произведение рекомендуют |