http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290092
Полети, моє серце, туди, де немає мене,
де живе моя пам’ять, аж поки життя не мине,
і куди я прийду перед тим, як закриються очі:
до мого обійстя́, до ставка і струмочка Десни,
що шукає до Бугу непевну дорогу, бо в сни
вже вони не приходять мені серед темної ночі,
адже я загубився давно серед диких країн,
став чужим між своїх і не став між чужими своїм,
бо своїми очима на землю чужую дивлюся.
Лиш од сонця вечірнього вітер доносить мені
незагойданий шепіт, як милі подільські пісні
про подвір’я та пір’я, що скинули дикії гуси...
13.10.2010
********
Где меня уже нет – соверши туда, сердце, полёт…
Там живёт моя память, покуда вся жизнь не пройдёт,
и куда я приду перед тем, как закроются очи:
на подворье моё, на ставок, и туда, где Десна –
та что к Бугу всё ищет дорогу, да только во снах
не находит меня уже здесь, посреди тёмной ночи, -
потерялся я в диких краях, как корабль-пилигрим…
стал чужим средь своих и не стал меж чужими своим,
в воды речки чужой, как в кривое зерцало, смотрюcь я.
И вечерней порою лишь ветер доносит ко мне,
по-подольски родной и неспящий - напев при луне
про предгорье да горе, что перьями сбросили гуси…
03.12.2011