Новые избранные произведения
Новые рецензированные произведения
Сейчас на сайте
Всего: 378
Авторов: 0
Гостей: 378
|
Загортаючи простір кімнати у сутiнь, Легким протягом вечір крізь вiкна ковзнув... Я був трохи самотнiм (та вiльним, по сутi), Мiркував над сюжетом майбутнього сну. Билась гілка у скло, заважала постiйно.
Я щодуху думки на кулак намотав...
Та все швидше стрибала по меблях та стiнах
Ледь помiтною тiнню моя самота. Поїдала мене домінуюча втома,
Мертво погляд застиг в конденсаті на склі...
А назовні пожовклеє листя в судомах
Потерпало від крапель на мокрій землі. Розтинаючи груди, невидима сила
Затискала легені... Сильніше, сильніш...
І застуджене горло про поміч просило -
Не почув же ніхто.
А якби ж...
Свидетельство о публикации № 15042011085823-00212673
Читателей произведения за все время — 583, полученных рецензий — 13.
Оценки
Рецензии
Отлично, Алексей!
Давно не читал качественных стихов на украинском языке
Оо
Спасибо за оценку, Житель
Мені теж сподобався дуже)
два язики- обидва для поезії:)
Да ладно
А якби ж... Вітаю, Олексій! На мій погляд ідеальна поезія! І зміст, і техніка, і образність! Все є! Жодного зайвого слова! А рими які нестандартні! Один перший катрен чого вартий! А третя строчка - в десятку! Загортаючи простір кімнати у сутiнь,
Легким протягом вечір крізь вiкна ковзнув...
Я був трохи самотнiм (та вiльним, по сутi),
Мiркував над сюжетом майбутнього сну. Ещё раз браво, Алексей!
Искренне желаю побольше таких творений - справжніх літературних перлин!
:)
Спасибо огромное) Очень рад, что стиш пришелся по душе) Пэ Эс: Це мій другий вірш на рідній мові)
Лидия, 02.05.2011 в 12:06
Дуже сумний вірш, такий пронизливий, як холодний вітер, але гарний. Сподобався.
Дякую!
Ліда
Ой, извиняюсь очень. С телефона пишу и не попал в ремарку)
спасибо!
Спасибо, Лидия.
дуже добре! велика рідкість зараз мова, а не суржик. перше - це задоволення від мелодіки мови)... чудовий не пустий вірш.
дякую.
Вам дякую)
Дуже приємно, що вірш чогось вартий, адже це лише другий мій вірш на рідній мові)
да. славно!!!! люблю украинский. молодец!!! .....неисправимый лирик...)))))
Спасибо, Туман)
Чудово!
З повагою,
Взаємно))
Леш, За кулисами души Скомкав метры квадратные комнаты в сумрак,
Сквозняком легким вечер скользнул из окна...
Я был чуть одинок, но свободен и думал
Над нехитрым сюжетом грядущего сна... Постоянно мешая, в стекло билась ветка,
Что есть силы я мысль намотал на кулак,
Но скакало по стенам и по табуреткам
Одиночество тенью безликой в углах... Поглощала меня доминанта-усталость,
Взгляд уперся, застыв, в конденсат на стекле.
А снаружи от судорог изнемогала
Золотая листва на промокшей земле... Раздирая мне грудь, неизвестная сила
Пару легких сжимала сильней и сильней...
И простывшее горло на помощь просило
Хоть кого-то прийти мне... Ах, если бы... нет... С теплом,
Он замечательный!
Твой - да)
Это просто шикарное стихотворение - тонкое, образное, богатое чувствами и прекрасным украинским! Удачи :):):)
ох, спасибо, Тамара))
нииичё нипонял....
но завараживает с первой строки...
класс...
гарний вірш! мені дуже сподобався.. ось так відозвалося. ні, мабуть, правильно буде - відгукнулось) ================= Ти не чуєш мене..цілий світ відмежований гине. І до крові закушені ніжно- рожеві вуста.. А самотність страшна ..та тебе вже ніщо не зупинить, бо між нами хололодна, жорстока, бездушна війна. На стіні якісь тіні.. примари - у снах божевільних, ефимерність у всьому, невдачі ...лиш крок до біди.. я вмираю без тебе ...не боляче, тихо, повільно.. та не чуєш мій шепіт благальний : "Не йди"..
О, спасибо большое :) чудный экспромт) Извини, что на русском, мне так легче)
Прекрасний і дуже глибокий вірш! Просто вразило....
Это произведение рекомендуют
|
