Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 116
Авторов: 0
Гостей: 116
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/


Загортаючи простір кімнати у сутiнь,
Легким протягом вечір крізь вiкна ковзнув...
Я був трохи самотнiм (та вiльним, по сутi),
Мiркував над сюжетом майбутнього сну.

Билась гілка у скло, заважала постiйно.
Я щодуху думки на кулак намотав...
Та все швидше стрибала по меблях та стiнах
Ледь помiтною тiнню моя самота.

Поїдала мене домінуюча втома,
Мертво погляд застиг в конденсаті на склі...
А назовні пожовклеє листя в судомах
Потерпало від крапель на мокрій землі.

Розтинаючи груди, невидима сила
Затискала легені... Сильніше, сильніш...
І застуджене горло про поміч просило -
Не почув же ніхто.
А якби ж...


© Алексей Канзепаров, 15.04.2011 в 08:58
Свидетельство о публикации № 15042011085823-00212673
Читателей произведения за все время — 560, полученных рецензий — 13.

Оценки

Оценка: 5,00 (голосов: 6)

Рецензии

Житель
Житель, 15.04.2011 в 23:13
Отлично, Алексей!
Давно не читал качественных стихов на украинском языке
Алексей Канзепаров
Оо
Спасибо за оценку, Житель
Макс Ролл
Макс Ролл, 18.04.2011 в 19:23
Мені теж сподобався дуже)
два язики- обидва для поезії:)
Алексей Канзепаров
Да ладно
Юрий Воронин
Юрий Воронин, 20.04.2011 в 23:22
А якби ж...
Вітаю, Олексій!
На мій погляд ідеальна поезія!
І зміст, і техніка, і образність! Все є!
Жодного зайвого слова!
А рими які нестандартні!
Один перший катрен чого вартий!
А третя строчка - в десятку!

Загортаючи простір кімнати у сутiнь,
Легким протягом вечір крізь вiкна ковзнув...
Я був трохи самотнiм (та вiльним, по сутi),
Мiркував над сюжетом майбутнього сну.

Ещё раз браво, Алексей!
Искренне желаю побольше таких творений - справжніх літературних перлин!
:)

Алексей Канзепаров
Спасибо огромное)
Очень рад, что стиш пришелся по душе)

Пэ Эс: Це мій другий вірш на рідній мові)

Лидия
Лидия, 02.05.2011 в 12:06
Дуже сумний вірш, такий пронизливий, як холодний вітер, але гарний. Сподобався.
Дякую!
Ліда
Алексей Канзепаров
Ой, извиняюсь очень. С телефона пишу и не попал в ремарку)
спасибо!
Алексей Канзепаров
Спасибо, Лидия.
Алисы net
Алисы net, 22.08.2011 в 02:37
дуже добре! велика рідкість зараз мова, а не суржик. перше - це задоволення від мелодіки мови)... чудовий не пустий вірш.

дякую.
Алексей Канзепаров
Вам дякую)
Дуже приємно, що вірш чогось вартий, адже це лише другий мій вірш на рідній мові)
Дмитрий Туман Королёв
да. славно!!!! люблю украинский. молодец!!!

.....неисправимый лирик...)))))

Алексей Канзепаров
Спасибо, Туман)
Валерия Терехова
Валерия Терехова, 16.11.2011 в 03:37
Чудово!
З повагою,
Алексей Канзепаров
Взаємно))
Ольга Субачева
Ольга Субачева, 03.06.2012 в 22:46
Леш,

За кулисами души

Скомкав метры квадратные комнаты в сумрак,
Сквозняком легким вечер скользнул из окна...
Я был чуть одинок, но свободен и думал
Над нехитрым сюжетом грядущего сна...

Постоянно мешая, в стекло билась ветка,
Что есть силы я мысль намотал на кулак,
Но скакало по стенам и по табуреткам
Одиночество тенью безликой в углах...

Поглощала меня доминанта-усталость,
Взгляд уперся, застыв, в конденсат на стекле.
А снаружи от судорог изнемогала
Золотая листва на промокшей земле...

Раздирая мне грудь, неизвестная сила
Пару легких сжимала сильней и сильней...
И простывшее горло на помощь просило
Хоть кого-то прийти мне... Ах, если бы... нет...

С теплом,

Алексей Канзепаров
Он замечательный!
Ольга Субачева
Ольга Субачева, 03.06.2012 в 23:08
Твой - да)
Тамара Семенова
Тамара Семенова, 22.07.2012 в 19:55
Это просто шикарное стихотворение - тонкое, образное, богатое чувствами и прекрасным украинским! Удачи :):):)
Алексей Канзепаров
ох, спасибо, Тамара))
Владимир В.Сухарев
Владимир В.Сухарев, 02.05.2013 в 15:41
нииичё нипонял....
но завараживает с первой строки...
класс...
Лера
Лера, 07.12.2013 в 20:15
гарний вірш! мені дуже сподобався..
ось так відозвалося. ні, мабуть, правильно буде - відгукнулось)
=================
Ти не чуєш мене..цілий світ відмежований гине.
І до крові закушені  ніжно- рожеві вуста..
А самотність страшна ..та тебе вже ніщо не зупинить,
бо між нами хололодна, жорстока, бездушна війна.
На стіні якісь тіні.. примари - у снах божевільних,
ефимерність у всьому,   невдачі ...лиш крок до біди..
я вмираю без  тебе  ...не боляче, тихо, повільно..
та не чуєш мій шепіт благальний :   "Не йди"..

Алексей Канзепаров
О, спасибо большое :)
чудный экспромт)

Извини, что на русском, мне так легче)

Артур Сіренко
Артур Сіренко, 19.08.2016 в 16:47
Прекрасний і дуже глибокий вірш! Просто вразило....

Это произведение рекомендуют