Квакушка (Рассказ)

Квакушка.
Жила була жабка, яку звали Квакушка. Жила вона на болоті, де було багато таких самих, як і вона жаб. Вони цілий день тільки те й робили, що їли комах та пліткували одна про одну. Одного дня Квакушці це набридло, і вона голосно на все болото проквакала, що не хоче бути жабою.
«Надоїло бути зеленою і бридкою. Хочу бути гарною», - сказала Квакушка. Вона зібрала речі у вузлик і пішла зі свого рідного болота. А шлях її був на сусіднє озеро, де недавно відкрився центр краси, що мав назву «Царівна лягушка». Там її радо зустріли, особливо, коли почули, що вона зібрала триста сушених комарів. Найкращі косметологи взялися за зміну іміджу жабки. Спочатку її вищипали брови, потім приклеїли довгі накладні вії, наростили нігті, а в язик вставили сережку. Після цього жабку пофарбували в дуже модний жовтий колір. Квакушка ніяк не могла дочекатись того моменту, коли ж вона зможе нарешті побачити себе в люстерко. І коли ця хвилина настала, то Квакушка відразу і не впізнала себе у відображенні дзеркала. Деякий час дивилась на незнайомку в люстерку, і хоча вона виглядала дуже незвично, але їй це сподобалося, тому, що вона мала дуже стильний вигляд. І захотілося Квакушці похизуватися своєю красою перед іншими жабами. Тому вона відправилася на болото, щоб вразити всіх.
Коли її побачили мешканці болота , то від здивування всі враз замовкли. І було чому здивуватися. Жовто - яскрава жаба з довжелезними нігтями та такими ж віями стояла перед ними і не могла навіть квакнути, тому, що заважала сережка в роті. І тут всі жаби, як почали реготати та показувати на неї пальцями. Але Квакушка не образилася, вона була впевнена, що це всі їй заздрять. Аж тут зверху пролітав лелека, і всі жаби поховалися за зелене листя, й Квакушка намагалась заховатися, та в неї це погано виходило. Лелека ж помітив внизу неповоротку жовту жабу, зрадів, що буде, що їсти на обід і почав знижуватись. Квакушка зі всіх лап тікала, але заважали стрибати нарощенні нігті, та нічого не було видно через довгі вії. І вже коли лелека ледь – ледь її не схопив, вона стрибнула у печеру та заховалася там. Де і просиділа до ранку наступного дня, а потім пішла в центр краси де перефарбувалася знову в свій рідний зелений колір, познімала вії та накладні нігті і повернулася назад у своє болото. Напевно вона не була стильною, як раніше, але чомусь її зовсім не було шкода втраченого образу, можливо тому, що попри все вона, все ж таки, залишилася сама собою.