Ти не любиш життя,
Лиш сумне існування
Замість барв почуття.
Ти – самотня істота
З тінню пекла в очах,
В твоїм серці скорбота,
Порожнеча в думках.
Ти повільно вмираєш
Від своїх помилок
І мене залишаєш,
В прірву роблячи крок.
Ти мій зрадник єдиний,
Катівник моїх мрій.
Пам`ятаєш? Ти винен,
Що завдав мені біль.
Та без тебе так просто
Далі житиму я.
Це тобі моя помста
Через смерть в час життя.