Крізь чисто витерту шибку!
І вийми з кімнати вогні,
Як з кропу пальці швидко!
Поміряй вогнями пітьму
І душу пітьмою поміряй.
В долоні я думку візьму,
Та вмить спопелю її крила!
Не мружся, на сонце дивись,
Як вперше чи навіть востаннє!
Наснись, я благаю наснись!
Дано я спокійно не спала!
Примусь захотіти втопить
У вітрі вогнянії крила!
Щоб я не могла не летіть,
Щоб я і безкрила летіла!