Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11 марта) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 73
Авторов: 0
Гостей: 73
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

       «Сльоза, мов яблуко, важенна, біля тебе
         Від галасу доріг зіспрагла знати…»
                                                      (Пауль Целан)

Споглядання поцяткованих шпаків-пересмішників
Нагадує сині квіти гонорової гортензії
Коли сірі тіні почвар-троглодитів
Сунуть зі сходу – здичавілого. Темного. Непробудимого.
А дух громадить ірландські башти,
Що нагадують мінарети Ататюрка.
Чому? Чому весна плинного Бористена
Обернулась домом потрійного божевілля?
Пальто чорнокнижника Аліг’єрі
Висить між цегляними шафами галактик
Простріляне сталевими кулями
Скорострілів придуманих Гамлетом –
Принцем хвиль каламуті й русалок,
Що плавають в морі Данському
Наче вони не хвостаті комети глибин,
А постійні клієнтки скромної кірхи – оті
В капелюшках солом’яних і довгих сукнях
(У смужечку).
Якщо
Дні нині збатожені трунком драконів,
А ночі такі, що хоч око Всесвіту
Вийми і кинь на долівку
Хати, що забула про свічку бджолину –
Муруємо стіни
Чистого дому прийдешнього –
Нехай і навпомацки.

© Артур Сіренко, 22.05.2022 в 16:40
Свидетельство о публикации № 22052022164029-00450147
Читателей произведения за все время — 18, полученных рецензий — 2.

Оценки

Оценка: 5,00 (голосов: 2)

Рецензии

Валентин Багинский
"...Якщо
Дні нині збатожені трунком драконів,
А ночі такі, що хоч око Всесвіту
Вийми і кинь на долівку
Хати, що забула про свічку бджолину –
Муруємо стіни
Чистого дому прийдешнього –
Нехай і навпомацки." - слів немає...!)
Артур Сіренко
Артур Сіренко, 25.05.2022 в 10:26
Дякую за відгук і розуміння!
Лариса Зейлигер ( zeylar )
Артур, Любовью к родному краю у поэта  рождаются прекрасные творения   искусства, но боль, которую он испытывает трагическими событиями  и делает Ваше  произведение ещё значимее, ещё краше....
С любовью и уважением к Вам, теплом сердечным,Зейлар
Артур Сіренко
Артур Сіренко, 26.05.2022 в 10:03
Спасибо за такой интересный отзыв!

Это произведение рекомендуют