Провайдер сообщил, что планирует переезд на другие серверы. Сайт временно (?) сдохнет. Скоро начнётся. Прошлый раз такое было меньше года назад и заняло порялка месяца. Надеюсь, всё пройдёт нормально...
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
![]() "Осенним днём рядиться не пристало"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Именинники
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 206
Авторов: 0 Гостей: 206
Поиск по порталу
|
Автор: sarkazmina
На згадку намалювати краплями дощу на склі візерунки літа та залишити відбиток на дзеркалі від поцілунку. Бігати по квартирі та збирати речі у валізу. Головне не забути паспорт та квиток на літак. Зробити ковток свіжого апельсинового соку. Ну і все. Ні, стій, я забула віддати тобі ключі, вони більше мені не знадобляться. Тепер все – бувай і будь ласка не потрібно проводжати. Прощавай.
З самого дитинства вона обожнювала літаки. Вони нагадували їй птахів. Вона мріяла, що колись і сама підніметься у небо. Сьогодні вона доросла, самостійна і тепер буде жити у Англії. А вчора - студентка факультету міжнародних відносин Київського національного університету. Дівчина 22 років з чарівними синіми очима. Остання літня сесія – це буди не тільки іспити але і стажування за кордоном - стюардесою авіаліній British Airway з подальшим переїздом за кордон. Шалені вечори та незабутні відчуття. І по перше був він – єдиний, коханий, незабутній. Був… З того часу минули роки. Але ця історія і згадки о тих почуттях залишиться з нею до останнього подиху. Зачинені назавжди двері, сходи, які йшли лише вниз, таксі, яке чекало лише її, і смуток у серці. Перше кохання - воно не забувається ніколи.
© sarkazmina, 30.10.2007 в 15:49
Свидетельство о публикации № 30102007154923-00043909
Читателей произведения за все время — 159, полученных рецензий — 0.
Оценки
Голосов еще нет
РецензииЭто произведение рекомендуют |