Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

"Шторм"
© Гуппи

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 380
Авторов: 0
Гостей: 380
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

Автор: sarkazmina
На згадку намалювати краплями дощу на склі візерунки літа та залишити відбиток на дзеркалі від поцілунку. Бігати по квартирі та збирати речі у валізу. Головне не забути паспорт та квиток на літак. Зробити ковток свіжого апельсинового соку. Ну і все. Ні, стій, я забула віддати тобі ключі, вони більше мені не знадобляться. Тепер все – бувай і будь ласка не потрібно проводжати. Прощавай.
З самого дитинства вона обожнювала літаки. Вони нагадували їй птахів. Вона мріяла, що колись і сама підніметься у небо.
Сьогодні вона доросла, самостійна і тепер буде жити у Англії.
А вчора - студентка факультету міжнародних відносин Київського національного університету. Дівчина 22 років з чарівними синіми очима.
Остання літня сесія – це буди не тільки іспити але і стажування за кордоном - стюардесою авіаліній British Airway з подальшим переїздом за кордон. Шалені вечори та незабутні відчуття. І по перше був він – єдиний, коханий, незабутній. Був…
З того часу минули роки. Але ця історія і згадки о тих почуттях залишиться з нею до останнього подиху.
Зачинені назавжди двері, сходи, які йшли лише вниз, таксі, яке чекало лише її, і смуток у серці. Перше кохання - воно не забувається ніколи.
© sarkazmina, 30.10.2007 в 15:49
Свидетельство о публикации № 30102007154923-00043909
Читателей произведения за все время — 158, полученных рецензий — 0.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии


Это произведение рекомендуют