Додому плентається монах.»
(Гао Ці)
З далекого царства Е
Суне густа пітьма.
Східних варварів чорні коні,
Стукіт копит і щитів – йде орда.
Нині людське життя,
Як вишневий цвіт
вітер злий обрива.
Книгу відклав – марно тепер
Читати мудрі слова,
Гострю свій меч –
Двобою настала пора.
Мій шлях вздовж хмар:
У Піднебесну прийшла війна.
(Мелодія «Юань шань сюе»)