ввібрала тепло весни…»
(Сюй Бень)
Весна пелюстками сливи
Сховала рядки
Моїх прозорих поезій.
Травень дощу краплями
Розбавив мою туш.
Пензлики неслухняні
Не хочуть виводити знаки
«Істина» та «порожнеча»
Хочуть писати знаки
«Веселощі» та «безтурботність».
Відкрию я вікна в сад:
Буду всю ніч п’яніти
Від аромату квітів,
Буду всю ніч дивитись
На молодий місяць…