Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 50
Авторов: 1 (посмотреть всех)
Гостей: 49
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/


                                           Без коментарів; переклад  на  оригінал
                                                       Пасквілянта Йосипа Бродського

              На незалежність України
               Переклад  О. Сколібога

Любий Карле Хll, баталію біля Полтави
Богу дякувати ви прогавили. Як  мовив гаркавий
"час  відлічить Кузькіну матір", – галас руїни,                
З кістки намордника мерця, з присмаком України.
То не зелено-квітний, трощений  ізотопом, –
Жовто-блакитний виняньчився  над Конотопом*,
Зашморг  то,  чи краватку надіслала Канада,
Марно що без хреста, хохлам зголоднілим, зваба.
Гой ти, рушник, карбованець, лузгою  чвіркати в жменю
Нам  лиш кацапам,** у зраді з тих помислів мітити  шельму.
Сидячи під образами сімдесят років в Рязані
З бельмами проживали залитими, мовби Тарзани.
Дзвінко укажемо паузи їм, лайливі шлем  мітки…
Скатертиною в мандри хохли і рушником на смітник.
Крокуйте в жупані засаленім, честь спростувавши в мундирі:
За адресою на три літери, на боки, усі чотири.
Біля калини у мазанці з’являться хором ганси
З ляхами, рачки примусять долу вас стати, поганці.
Як удавитись в зграї, мотузку мірити в хащі,        
А курицю гризти з борщу поодинокому краще.
Прощавайте, хохли, дишло у ребра  – доволі
Сплюнути смачно в Дніпро  зворотньо покотиться кволий.
Гонористо глузуючи нами, мов експрес  вщент набитих
Примхою в кути, образливі… скиглити вмієте – нити.
Лихом не пам’ятайте. Вашого хліба, неба,
Нам, подавись ми макухою, зовсім повір не треба.
Нічого кров псувати, пестив шанованих  Брежнєв,
Та чи була любов, кострубато стирчить – проміжність.
Зайве кромсати коріння – глянцем до дієслова,
Вас породила земля , слизьких, чорнозем з підзолом.
Зично качати права, шити нам п’яте, десяте
Вам, кавунам, земля, маревом – мов закляття.
Гойда, Лавада-степ, краля, баштан, вареник!
Люду скільки лягло, не за понюх… за пфеніг.
Якось своє віддячимо. Щойно  сльози-фарцовки,
Та у Діканьки згинула – пане вельми фартовий.
З Богом, орли, козаки,гетьмани, вертухаї
Як подихати прийде вам бугаї у хаті
Будете ви хрипотіти, хапаючись до матраца
Висловом  від Олександра, а не брехнею Тараса.

При Конотопі,*
Битва відбулась 8 липня  1659р. Полонені москалі були вирізані татарами, в знак помсти
За знищення жителів Казані Іваном IV. «Відчинить браму і вам дарую свободу».
Кацап**
Прозвище Івана IV за порушення клятви жителям Казані, яке згодом перейшло
На всіх москалів, Кацап тюрське; походження від арабської (qassab – касаб) в  перекладі – живодер. А підлеглі стали називати царя «Грозним».
                                     27. 04. 16.  

       На независимость Украины (1994)
Книга: Иосиф Бродский. Стихотворения и поэмы

     Дорогой Карл XII, сражение под Полтавой,
     слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
     "время покажет Кузькину мать", руины,
     кости посмертной радости с привкусом Украины.
     То не зелено-квитный, траченный изотопом,--
     жовто-блакытный реет над Конотопом,
     скроенный из холста, знать, припасла Канада.
     Даром что без креста, но хохлам не надо.
     Гой ты, рушник, карбованец, семечки в полной жмене!
     Не нам, кацапам, их обвинять в измене.
     Сами под образами семьдесят лет в Рязани
     с залитыми глазами жили, как при Тарзане.
     Скажем им, звонкой матерью паузы медля строго:
     скатертью вам, хохлы, и рушником дорога!
     Ступайте от нас в жупане, не говоря -- в мундире,
     по адресу на три буквы, на все четыре
     стороны. Пусть теперь в мазанке хором гансы
     с ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы.
     Как в петлю лезть -- так сообща, путь выбирая в чаще,
     а курицу из борща грызть в одиночку слаще.
     Прощевайте, хохлы, пожили вместе -- хватит!
     Плюнуть, что ли, в Днипро, может, он вспять покатит,
     брезгуя гордо нами, как скорый, битком набитый
     кожаными углами и вековой обидой.
     Не поминайте лихом. Вашего хлеба, неба,
     нам, подавись мы жмыхом и колобом, не треба.
     Нечего портить кровь, рвать на груди одежду.
     Кончилась, знать, любовь, коль и была промежду.
     Что ковыряться зря в рваных корнях глаголом?
     Вас родила земля, грунт, чернозем с подзолом.
     Полно качать права, шить нам одно, другое.
     Это земля не дает вам, кавунам, покоя.
     Ой да Левада-степь, краля, баштан, вареник!
     Больше, поди, теряли -- больше людей, чем денег.
     Как-нибудь перебьемся. А что до слезы из глаза --
     нет на нее указа, ждать до другого раза.
     С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи!
     Только когда придет и вам помирать, бугаи,
     будете вы хрипеть, царапая край матраса,
     строчки из Александра, а не брехню Тараса.

Свидетельство о публикации № 24042017203127-00408645
Читателей произведения за все время — 29, полученных рецензий — 1.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии

Шон Маклех
Шон Маклех, 24.04.2017 в 20:43
Цыкаво, що Ви вирішили перекласти саме цей твір Бродського. Я, до речі, був знайомий особисто з Йосипом Бродським. Я його називав по дружньому Джозеф Брод. Коли він опублікував цей вірш я його запитав: "Джозефе! Навіщо ти це зробив? Навіщо ти цю дурницю написав?" Він відповів: "Пробач мені, Шоне! Щось на мене найшло...."
Сколибог Олег Николаевич
Дякую Шоне, життя невгасиме, Хай щастить

Это произведение рекомендуют