О, Боже милий, якi ясн`i!
Де є іще такi зiрки?
Над серцем старої сосн`и.
Вони над хатами і степом,
Летять алмазним цепом,
Серця тут тихо завмирають…
А степовi зiрки так сяють!
Ледь ніч з’являється, i місто,
Зiрок освiтить хоровод,
Та хвилi українських вод,
Вони, красули i невicти.
Букет посріблених зiрок
Як я`сний сонячний вiнок,
Завжди освітять шлях,
Кохання у твоїх очах!
Руками мрієш дотягнутись,
Намилувавшись вдосталь знову
Пiд покривалом зорь заснути.
I вiтра слухати розмову.
________________________________
м. Пирятин Полтавський край, стоїть на річці Удай. Перша згадка у літописі 1154 р.