«І якщо можеш у юрбі лишатися собою...»
(Радьєрд Кіплінґ)
* * *
Бавляться люди
Важкими іграшками:
А вже не діти...
* * *
Залізні сливи
Мені в капелюх кинув
Старий неспокій.
* * *
І ти теж їдеш
Туди, де дарують смерть?
Кумедний песик...
* * *
Пухнастий сніг.
На його ковдрі спати
Тиждень довелось...
* * *
Зимовий грім.
Знаю, що це не гроза,
Але все таки...
* * *
Від залізних риб
Ховаюсь під землю.
Пісок на зубах.
* * *
Зимова імла.
Залізна чорна бджола
Над нею гуде.
