Бігали по маминому подвір'ю, наче у сні.
Пройшли, як мить, роки пролетіли,
І ми з рідного гніздечка відлетіли..
Не чути вже сміху, і опустіли кімнати,
На жаль, ми рідко вертаємося додому, до рідної хати.
Не так часто сміємося у трьох,
Залишилась лиш мама, з сумом удвох.
Короткі дзвінки, питання що і як,
Нас розділять сотні кілометрів, але це не так.
Я завжди згадуватиму ті дні і ваші слова,
Ви для мене все, ви моя сім'я.
Я знаю я не ідеальний син, і не кращий брат,
Не прислухався до вас, а зараз картаю себе за той час.
Не цінував ваші поради, але тільки зараз розумію,
Що без вас в цьому житті, я не зумію.
Без тебе рідна сестричка моя,
Без тебе мамо, що подарувала нам життя.
Без вас всі дні, це лиш листки календаря,
Без вас життя, це не життя.
І можливо я пізно говорю ці слова,
Але дивлячись в вікно, на обличчі сльоза.
Я знаю десь там ви також вдивляєтесь в далечінь,
Я знаю ви чуєте моїх молитов шепотінь.