Твой серый шарф, а ведь вчера он грел.
И нет ни воздуха, ни сил, и... горько,
что не придумать больше срочных дел.
Последней каплей утекла надежда
сквозь сумрак чувств, чертя терпенью край.
Ты, часть покоя моего, как прежде,
возьми...Нет, целиком весь забирай.
Ведь все равно не чувствую я власти
над ним - взорвется словно динамит.
...Не знаю, чем облегчить, хоть отчасти,
то, что в тебе невыносимо так болит.
Алена Гетманец " Болить"
Холодною петлею шию тисне
Твій сірий шарф, що вчора зігрівав.
Не вистачає слів, і сил, і кисню,
І не існує термінових справ.
Останній залишок надії гине -
Напівпритомність і терпінню край...
Від cпокою мого ти половину
Візьми. Ні, весь, що маю, забирай.
Однаково не відчуваю влади
Над ним - розтане маревом за мить.
...Не знаю, чим хоч трохи втамувати
Те, що нестерпно так тобі болить.