"П'єро задається."
(Михайль Семенко)
* * *
Врятував дерев’яного дурника
Він не знав, що вогонь це звільнення
Смішний Буратіно…
Перший монолог П’єро
Вони теж ляльки
В театрі абсурду
Ці глядачі…
* * *
Тінь коливається маятником
На землі, на траві, на воді
Буратіно повісили…
Другий монолог П’єро
Кличуть лікарів
Дерев’яне тіло
Піду копати могилу…
Третій монолог П’єро
Вони не втямлять ніколи
Чому я з театру втік
Ці голови повні тирси…
Четвертий молог П’єро
Хотів я зіграти Гамлета
А не героя-коханця
В цій виставі безглуздій…
* * *
Пішов шукати країну дурнів.
Він не знав, що постійно в ній жив.
Дивак Буратіно…
* * *
Бородань під деревом
Запах хвої
Шишка в руках…
* * *
З черепахою розмовляє
Серед брудного озерця
Літній ранок…
* * *
Сховала в пивниці
Довгоносого шибеника
Молода німфоманка…
* * *
Створений з дерева
Деревом лишиться
Поливаю квіти…
* * *
Запах палених ганчірок
П’єро єретиком визнали
В театрі ляльковому…
* * *
«Він був правий....»
Буратіно зістарівся, бороду зачісуючи
П’єро згадує…
1995
(Світлина з мережі)