Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

"партитура"
© Нора Никанорова

"Крысолов"
© Роман Н. Точилин

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 367
Авторов: 1 (посмотреть всех)
Гостей: 366
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

Автор: Metalhead
Знаєш,а я згадала про тебе. Але просто згадала,без ніякого повертання, чи жалю. Просто ти міг заглянути в саме серце. І ти знав що там відбувається. Хоча в результаті це зіграло не на мою користь. Ти дарував мені спокій, біль, насолоду, дурні думки. Ти йшов і повертався. Кричав, обнімав, бив і вибачався. Міг щось накоїти, а потім як ні в чому не бувало спокійно посміхнутись. Дарував квіти і трощив посуд. Ти був такий простий,але щоб розгадати тебе,не вистачило б і цілого життя. Наче вітер,що перехоплює подих,але без якого не можливо дихати. Як осінній дощ,якого забагато, але ні краплі не хочеться втрачати. Мов обпалюючий вогонь, що зігріває. Неначе задушливе повітря. Ніби земля,по якій боляче ступати, але іншого вибору немає. Немов надоїдлива пісня,яку постійно наспівуєш. Ти – як стара рана. Здається загоїлась, але ще болить. Загублений чіткий спогад. Вирвана сторінка з ненаписаної книги.
© Metalhead, 17.03.2012 в 00:42
Свидетельство о публикации № 17032012004228-00261402
Читателей произведения за все время — 2, полученных рецензий — 0.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии


Это произведение рекомендуют