і знаєш вже, що все без вороття,
перед тобою синім-синім морем
стає питання: в чому сенс життя?
А чи кохати, чи коханим бути?
Вести аскезу, а чи впасти в гріх?
Пролити сльози за людське майбутнє?
Чи, може, дарувати людям сміх?
Важливим бути, відданим й терплячим,
надію мати, що прийдуть часи,
коли самотнім і німим, й незрячим
ти все, що маєш...все їм віддаси?
Чи, може, сенс життя таки у грошах?
Ти можеш мати все, що так хотів...
Купити і не бігти на розпродаж,
не проклинати злих багатіїв?
Чи в сірості буденній потонути?
Чи сенс у сонці, в хмарах і птахах?..
Чи сенс у тому, щоб таки збагнути
знання і мудрість, що живуть в віках?
Збираючи думки свої докупи,
ти обераєш шлях лиш навмання...
Хай кожен сам собі бере отруту
і обирає, в чому сенс його життя...
