Недумано, негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань.
Де вечір пахне м'ятою,
аж холодно джмелю.
А я тебе,
а я тебе,
а я тебе
люблю!
Ловлю твоє проміння
крізь музику беріз.
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампана,
і вже без вороття, -
я п'яна, п'яна, п'яна
на все своє життя!
____________________________________________
Недуманно, негаданно,
куда не посмотри -
запахли сосны ладаном
в кадильницах зари.
И вечер мятен запахом,
аж холодно шмелю...
Ведь я тебя,
ведь я тебя,
ведь я тебя
люблю!
Ловлю твоё свечение
сквозь музыку берёз.
Люблю до онемения,
до стона и до слёз.
Назад не возвращаясь,
хмелея без вина,
я на всю жизнь, не каясь -
пьяна, пьяна, пьяна!
песню исполняет Ольга Богомолец
