Недумано, негадано
забігла в глухомань,
Де трави пахнуть ладаном
в кадильницях світань.
Де вечір пахне м’ятою,
аж холодно джмелю...
А я тебе,
а я тебе,
а я тебе
люблю.
Ловлю твоє проміння
крізь музику беріз,
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампану
і вже без вороття
Я п’яна, п’яна, п’яна
на все своє життя!
____________________________________________
Недуманно, негаданно
попала в косари...
И травы пахнут ладаном
в кадильницах зари...
И вечер пахнет мятою,
аж холодно шмелю...
А я тебя, а я тебя, а я тебя люблю.
Ловлю твоё свечение сквозь музыку берёз,
Люблю до онемения, до стона и до слёз.
Назад не возвращаясь,
хмелея без вина,
я на всю жизнь, не каясь -
пьяна, пьяна, пьяна!!
.