- Володимирко… ти відчув від такого звернення моральне задоволення?
- Ти що, з дуба впав? (Грубий москальський вислів – ГМВ), який я тобі Володимирко!
- Та ось, читай ця х…ня біля вікна наліплена. Прочитав? Пояснюю: щоб ти не відчував дискомфорту ти тепер не Вован, а той самий (ГМВ), в другий раз язик не повертається вимовити (ГМВ) – Володимирко!
- Що за маячня? (ГМВ)… Кому це робити нічого …. (ГМВ)
- В газеті прочитав, що це ініціатива депутатів з партії «Свобода» з подачі пані «Фаріон». І я тепер уже не Міхель, а Михайлик, бо в іншому варіанті це шкодить моему моральному здоров’ю, (ГМВ).
- А, я і не здогадувався, що у мене таке підірване моральне здоров’я! (ГМВ) Як тобі таке?
- Думаю, що наші депутати, (ГМВ) вже так попрацювали над поліпшенням нашого молодіжного життя (ГМВ), що оцей папірець – це останній штрих їхньої турботи (ГМВ): і хабарів з нас уже не смикають ні в школі, ні в вузах, і в гуртожитках повний комфорт за доступну ціну, і роботи для нас повно, і зарплатня задовільна, і нашим дозвіллям вже встигли перейнятися, ГМВ… Ось тільки від деяких варіантів зменшувальних імен ще відчувається деякий дискомфорт, (ГМВ)…
- Напевне пані Фаріон ніколи не чула, як молодь розмовляє, - зробив припущення літній пасажир маршрутівки.
– Та, де їй чути? Вона ж у громадському транспорті не їздить, - довірливо відповів нелегальний Вован ще не зрозумівши іронічного натяку.
- От якби їздила, - додав нелегальний Міхель, - То вже б давно ініціювала б ще один закон із забороною москальської вульгарної лексики і склала б список рекомендованих чисто українських міцних висловів… А доки така депутатська ініціатива ще не визріла, приходиться вживати традиційні москальські, вкрай погіршуючи своє моральне здоров’я – бо треба ж якось знімати стрес, коли бачиш вияв такого палкого депутатського хвилювання про молоде покоління. От коли визріє, тоді вже відведемо душі на чисто українській вульгарній лексиці, бо на іншій це просто неможливо… І висловим свою щиру подяку цій владі, включаючи і місцевих депутатів, в купі з пані Фаріон, за наше щасливе життя… А поки що, шановна пані, якщо вам не х… робити, то хоч би голову нам не морочте.
І більшість пасажирів з ними погодилось…
|
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
 "партитура"  "Крысолов"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Именинники
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 120
Авторов: 0 Гостей: 120
Поиск по порталу
|
Автор: Антон Лягушкин
© Антон Лягушкин, 04.01.2012 в 22:32
Свидетельство о публикации № 04012012223211-00247986
Читателей произведения за все время — 106, полученных рецензий — 0.
Оценки
Голосов еще нет
РецензииЭто произведение рекомендуют |