Ти знаєш, мабуть, моя ніжність
Все ж сильніша за твій егоїзм
Всі твої «за» і «проти»
Залишитись чи забути.
Ці перші осінні ночі
Безсонням і листям нагадують
Щось тривожне, важливе.
Так ранок перемагає темряву
Так сльози лікують
Той біль і рани,
Що порізами на папері
Досі пече і випалює
Коридори важливих значень,
Зречень, сповідей, катастроф.
Дихаю осінню,
В якій тебе немає.
Ти сам осінь, ніжність, втрати,
Мовчання.
Швидкісні експреси в звороту сторону
Не «до», а «від».
Але скільки б не тікала,
Прокидаюсь на верхній полиці
З твоїм іменем на губах,
з фотографіями на флешці пам’яті.
Ніжність сильніша за відстань,
Вокзали-порти
Мовчи.
Ти говориш зі мною знаками
І сумними посмішками
Моїх друзів,
Які бачать червоні очі
І питають «нащо тобі це?»
Розуміючи,
Що назавжди,
Це не лікуються,
Це, мабуть, спавжнє
Щастя.
|
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
"Шторм"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Именинники
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 436
Авторов: 0 Гостей: 436
Поиск по порталу
|
Автор: Екатерина Тягло-Волковская
© Екатерина Тягло-Волковская, 07.09.2011 в 02:13
Свидетельство о публикации № 07092011021309-00231309
Читателей произведения за все время — 15, полученных рецензий — 0.
Оценки
Голосов еще нет
РецензииЭто произведение рекомендуют |