Считаю утраты, теряю покой. Рахую я втрати, не маю спокóю.
Всевышний, Ты отнял земные услады, Всевишній, забрав Ти земні насолоди,
Но беды всегда у меня под рукой. а лиха – назáвжди ви поруч зі мною.
__________________________________________________________________________
Для чего суетится, бороться за власть, Як за владу змагатися, наче за приз,
Если вечность разинула алчную пасть. тим, хто - їжа для вічності, долі каприз?
Что тебе предначертано, то и получишь. Що вона нам несе, то й будемо мати.
Без Творца даже яблоку вниз не упасть. Без Творця навіть груша не звалиться вниз.
___________________________________________________________________________
Враг вписал меня в общество еретиков. Приписав мене ворог до єретиків.
Но Всевышний-то знает, что я не таков. А Всевишній-то знає, що я не із них.
Да и сам я, пришедший в обитель печали, Ось і я, що прийшов до оселі печалі,
Знаю, кто я. А домыслы – для дураков. знаю, хто я. А домисли – то для дурних.
___________________________________________________________________________
Вплетен мой пыл вот в эти завитки. Запал мій вплетений ось в ці ось завитки.
Вот эти губы – розы лепестки. І ці ось губи – ружи пелюстки.
В вине – румянец щёк. А эти серьги – В вині – рум’янець щок. А ці сережки -
Уколы совести моей – они легки… Уколи совісті моєї, що легкі…
_____________________________________________________________________________
В словах Корана многое умно, Чимало мудрості в Корані нам дано.
Но учит той же мудрости вино. Навчає того ж розуму вино.
На каждом Кубке – жизненная пропись: На Кубку кожному – життєвой прози напис:
«Прильни устами и увидишь дно!» «Пристань вустами – та побачиш дно!»
_____________________________________________________________________________
Та, что сердце мое увела без труда, Та, що серце моє увела без труда,
Вновь надеждой меня одарила, когда знов надію мені дарувала (біда!),
Жаркий бросила взор, словно камешек в чашу: погляд кинувши, наче камінчиком в чашу:
Он остыл, но зато закипела вода. охолов він, але закипіла вода.
____________________________________________________________________________
Любовь вначале - ласкова всегда. Кохання спершу – лагідно завжди.
В воспоминаньях – ласкова всегда. У спогадах - теж лагідно завжди.
А любишь – боль! И с жадностью друг друга Кохаєш – один одного до болю
Терзаем мы и мучаем – всегда. Терзаєш та знущаєшся – завжди.
_____________________________________________________________________________
Жаркий лал в синеве небосклона – любовь. Діаманти проміння в блакиті – любов.
Бирюзой напоенная крона – любовь. Бирюзою напóєна крона – любов.
И не стон соловья над поляной зелёной, Та не зойк солов’я над поляною в лісі,
А когда умираешь без стона – любовь. а коли ти без стогону гинеш – любов.
_____________________________________________________________________________
Я знаю мир: в нём вор сидит на воре; Я знаю світ: тут чесним не до сміху;
Мудрец всегда проигрывает в споре безглуздя демонструє свою пиху
С глупцом, бесчестный честного стыдит, повз всякий глузд; безчесний чесного соромить;
А капля счастья тонет в море горя. а крапля щастя тоне в морі лиха.
___________________________________________________________________________