(в якій Андрій заходить дуже далеко)
Максим (18:17:33 16/10/2009)
Привіт
556943972 (18:18:06 16/10/2009)
Привіт Макс
Максим (18:19:34 16/10/2009)
На завтра є робота
556943972 (18:19:49 16/10/2009)
?
Максим (18:22:24 16/10/2009)
Одна молодичка хоче щоб їй зробили приємно.
Її заводить коли це робити при присутності батьків вдома.
На вигляд вона нормальна але дуже сором’язлива.
Треба щоб все було дуже лагідно і акуратно.
ОК?
556943972 (18:23:06 16/10/2009) це дуже добре що нормальна. Я завжди готовий.
Максим (18:25:14 16/10/2009)
Тоді я тобі на ящик відправляю інфу про місце та час.
556943972 (18:26:00 16/10/2009)
А скільки?
Максим (18:26:54 16/10/2009)
Як минулого разу.
556943972 (18:28:00 16/10/2009)
Знімати будемо? Камеру брати?
Максим (18:28:35 16/10/2009)
Ні не треба.
556943972 (18:29:12 16/10/2009)
Добре я згоден.
Максим (18:29:34 16/10/2009)
Тоді я на тебе розраховую.
Бувай.
556943972 (18:30:50 16/10/2009)
*****
Місце зустрічі – Сирецький район. Ст. м. Сиренька. Далі треба пройти через парк. Точніше через ліс.
Якось ввечері тут не дуже затишно. Під ногами злегка шелестить гниле опале листя. В минулому воно прикрашало крони дерев. Тепер воно нікому не потрібне, викинуте в гній. Іноді під ноги потрапляють якісь пакети, пляшки. Як завжди кругом смітники.
Вітер тривожно дихає прохолодним бризом. Очі вже звикли до темряви. Вуха звикли до тиші. Дорога залишилась далеко позаду. Стежка йде трохи вгору. Ноги іноді ковзаються і необхідно триматись за стовбурі дерев, щоб не впасти.
І от нарешті видно, як ліс світлішає. Бетонна стіна за якою гаражі. Треба її обійти, на скільки пам’ятаю, ліворуч. Тут сміття ще більше, але уже не так темно і можна швидко йти далі.
Гаражі закінчились. Лишилось перейти пустир. Високовольтна тягнеться вороже через небо і гуде як примара. В далині видно очі будинку.
Потрібний під’їзд, сьомий поверх, дзвонить. Йому відкрила худорлява дівчина з гострими рисами лиця.
- Здрастуйте. – промовила вона стримано. Посміхнулась ледь ховаючи хитрість у погляді.
- Привіт. Ти Аня?, - запитав він діловито.
- Так. Ідемо за мною. Тільки не треба сильно шуміти. – вона пропустила його вперед і закрила за ним двері. А потім ще одні.
- Не треба тут роззуватись, іди далі, - вона завела його в ще одну кімнату.
В сусідній кімнаті дивляться телевізор.
- Аня, хто там прийшов? – почувся жіночий голос. Певно її мама.
- Це знайома з п’ятого поверху заходила в справах, - голосно крикнула Аня, щоб було чути в сусідню кімнату. Голос в неї не дуже приємний. Якийсь надірваній і писклявий.
- То запросила б її, - почувся голос мами вже десь ближче.
- Мені ніколи, я зайнята, - крикнула у відповідь і закрила двері до кімнати. А потім закрила навіть на замок.
В кімнаті запанувала тиша.
Він сів у крісло і спокійно розглядав якийсь журнал, який взяв на столику. Аня ввімкнула приємну музику. Жестом показала, що він може роззутись і скинути верхній одяг.
Вигляд вона мала не дуже привабливий. Одягнена була в спортивний костюм волосся не причесане.
Він роздягся і знову сів в крісло. Аня підійшла до нього і кивнула щоб він починав щось робити. Він поманив її щоб вона нахилилась і тихо сказав:
- Вдягни що-небудь нормальне, а то маєш кепський вигляд.
- Яка різниця? Все одно роздягатись, – знервовано зауважила Аня. І він помітив в неї в погляді тупість. А в вимові просліджувалась звичка наказувати і вимагати.
Але він все ж вирішив настояти на своєму.
- В мене на цей журнал краще встає ніж на тебе. Приведи себе в нормальний вигляд.
- Ладно, – вона злегка розсердилась і мовчки почала доставати з шафи плаття.
Здається щось знайшовши більш-менш запитала, глянувши на Андрія:
– Це буде нормально?
Він кивнув і спортивний костюм почав сповзати з неї. Він відвів погляд в журнал.
Нічого не знайшовши там цікавого він поглянув в той бік кімнати де перевдягалась клієнтка. У неї худорляві стегна а живіт надто провисає. Плечі сутулі. Фу.
«От чума». Якби він знав її не так, як цього разу, то напевне б відношення було інше. А тепер розуміючи, що доходить до торгівлі почуттями, йому стало якось бридко перебувати поряд з нею.
Він знову відвів погляд в журнал.
Клієнтка щось поралась в шафі.
- Все. Можемо починати. Все повинно бути схоже як ніби по-справжньому.
- Ти ще незаймана?
- Ти глузуєш? – усміхнулась вона, подумала що це жарт.
Він дістав з кишені чекушку хортиці.
- Будеш?
- Ні, мені не можна.
Як хочеш. А я для сміливості прийму, - підморгнув їй ніби кажучи що вони обоє розуміють жарти. Хоча це був і не жарт а скоріш глузд.
Він нахилив з горла, та і Аня не спішила шукати посуду. Через деякий час порожня пляшка задзвеніла під ліжком.
Стало тепло і якось спокійно. Він поглянув на неї. В сукні вона виглядала гарненько. Причесане волосся світло фарбованого кольору розпустилось від його ніжного дотику рукою. Іншою рукою він обережно обхопив її за талію і повів до себе. Вона таємниче усміхалась, дивлячись якось крадькома по бокам, ніби хтось міг увійти і побачити їх. Потім вона приблизилась до нього щоб поцілуватись. Але він відхилився і почав цілувати її шию водночас гладячи рукою її груди. Вони стояли один навпроти одного і ніби в танці під ритм музики дарували один одному легкі ласки, як ніби це було перше побачення.
Музика змінилась і стала вже не повільна а більш ритмічна. Він розстібнув її плаття, вона його скинула і залишилась зовсім гола. Напевне Ані не хотілось довгих прелюдій і вона увесь час була без білизни. Він розстібнув свою сорочку, але не став знімати, скинув штани.
Взяв її на руки і поніс до ліжка. Коли вона була на спині він розташувався в неї між ногами, пальцем граючись з її секретним місцем схованим нижче лахматого мішечка. Вона від задоволення вигиналась і злегка стогнала. Він гладив груди і пристрасно цілував.
Аня припіднялась на ліктях і захотіла встати. Він оволодів нею і вже не відпускав. Ніби відштовхуючись від нього чи може й насправді вона захотіла зупинитись.
- Щось не так?
- Зачекай я зараз.
Вона підійшла до дверей, відімкнула і відкрила їх.
- Навіщо це? А якщо хтось зайде?
- Мене це заводить. Ти проти?
- Ні мені все одно.
Вона сіла на ліжко і опинилась біля нього на рівні пояса. Він запросив її до себе, але вона не захотіла.
- Мені більш подобається традиційно.
Як квітка розпустилась її потаємна зона поміж ніг. Їй хочеться грубо без зайвих поцілунків і лизунків, ну нехай і так, все одно. Він увійшов в неї дуже глибоко і з широким розмахом працював над її вдоволенням. Ліжко рипіло, але йому було вже якось бійдуже до того що хтось міг їх чути.
Вона спочатку стогнала а потім навіть скрикувала від задоволення і все сильніше і сильніше допомагала йому притискуючи до себе навіть надто міцно, що від нігтів лишались на шкірі видавлини.
В сусідній кімнаті дивились телевізор. Мабуть почувши щось нове, зробили телевізор трохи гучніше. Хтось пройшов по коридорчику.
Спина вже вся мокра. Продовжили ззаду. Неприємно було триматись за кістляві сідниці, але він думками полинув кудись далеко. Робота не завжди повністю приємна.
На шафі щось клацнуло.
Вона підвелась з ліжка підійшла до шафи і потім повернулась назад.
- Тепер я хочу зверху.
Він ліг на ліжко і відпочивав. Раптом на шафі він помітив камеру.
- Ти знімаєш?
- Заткнись. Яка тобі різниця.
Вона підскакувала ніби на коні. Він закрив очі і почав уявляти, що то не вона а інша, та з якою йому приємно бути. Яка з ним не тільки заради цього.
Стало приємно і тепло. Скоро буде вже все.
Раптом її рухи стали якісь уривчасті. «Скінчила мабуть чи що». Він відкрив очі і трохи збентежився.
В неї розширились зіниці. Її якось всю почало трясти з рота текла слина.
Він почав вилазити з під неї а вона ніби не в собі почала кричати і битись руками. Він обхопив її ззаду, щоб стримати. Відчув шалений біль. Вона схопила зубами його за руку і не відпускала…
На крик збіглись з сусідньої кімнати люди.
*****
Шизонуту клієнтку сестра заспокоїла якимось уколом, а його відвезли в лікарню накладати на руку шви.
Прикра сталась ситуація.
Задзвеніла мобілка, хтось непокоїться про нього. Нічим натискати на кнопки. Права рука вся забинтована.