Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

"партитура"
© Нора Никанорова

"Крысолов"
© Роман Н. Точилин

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 69
Авторов: 0
Гостей: 69
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

Хлопець-відчай поруч п'є чай,
Дивиться на мене наче вперше,
Вбачає в мені темну сторону свого життя
Ми знайомі дещо років п'ять,
Хоча він стверджує, що ми вже бачились минулого століття
В театрі з двох акторів, в драмі без кінця
(Здавалось лише вчора ти спостерігав, чи гасне в моїх вікнах світло.)
Що маємо тепер? Хлопець-відчай поруч п'є чай,
Його знов покинула одна з його дівчин,
Грюкнувши дверима, кинувши 'good-bye'
Він сидить переді мною, склавши руки на колінах.
Він мене власне вже не впізнає
Його до моїх дверей приводить інстинкт, вразлива пам'ять
Я вже й сама не пам'ятаю хто він є, кажу "все мине"
Хоча сама ненавиджу коли мені це кажуть.
Хлопець-відчай поруч п'є чай
Коли звонить його телефон мене воротить,
Коли 'I love the way you lie' іще хоч раз-
І мене дійсно знудить.
Бо я ненавиджу твоє ім'я, твій телефон, маршрут до твого дому,
Ненавиджу, що ти завжди онлайн і коли корчиш з себе Казанову.
Хлопець-відчай поруч п'є чай
Я йому посміхаюсь двадцять першу хвилину
Він розказує про одну із своїх дівчат,
Я сміюсь і кажу, що це неважливо.
© Александра Небо, 23.06.2011 в 11:20
Свидетельство о публикации № 23062011112059-00221894
Читателей произведения за все время — 29, полученных рецензий — 0.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии


Это произведение рекомендуют