Розбещенна ніч загляда у вікно
І віск на долонях став дивом пернатим
Казково-бузковим з мереживом нот.
Травневих пелюсток симфонія ніжна
Лягає в пітьмі пінним снігом до ніг
І зелень трави чи очей твоїх грішних
Збентежить мій розум і викличе сміх.
Завіса з очей і додолу в обійми
Землі на якій ще палає твій слід.
В нестямі мовчазній,в двобої нерівнім
Де вирок тавром-позитивний...на СНІД.