Поговори зі мною, Ніч,
Я так втомилася від тиші.
Ця гра не варта більше свіч,
Хоча і їх він не залишив.
Давно порожній мій свічник,
Й такі холодні краплі воску,
Від теплих спогадів нічних
Лишився лиш холодний лоскіт.
Пр.
Скажи, чому не маю я
Ні радощів, ані надії,
Скажи, чому тримаю я
Все у собі, і вже не діє
Дотик волі,
Легкість буття,
Серце голе,
Наче дитя,
Так живе,
Таке наївне,
Злітало вверх,
Щоб стати сивим
Попелом від вогню…
ІІ
Поговори зі мною, Ніч,
Одна лиш ти все зрозумієш,
Посидь зі мною пліч-о-пліч,
Зігрій, як ти одна умієш.
Накрий мене покровом сну,
Коли печаль моя набридне,
Хоча навряд чи я засну
В таких важких любовних злиднях.
Пр.