(розповідається про Мишка)
- А вона нафіг тут? Миша, я щось не зрозумів, - сказав знервовано Макс.
- Вона зі мною, - сказав Мишко спокійно.
Оксанка стояла з ним поряд. Він обіцяв їй показати свою роботу, те чим займається його команда.
- Мишуня, думаю без тебе обійдемось. Забирай кралю і веди в ресторан, а коли зможеш то приєднуйся. – Спокійно і вже більш подружньому запропонував Макс.
Мишко відвів його в бік. І вони про щось порозмовлявши повернулись до гурту.
Як завжди вскочили всі в фургончик і кудись поїхали. По дорозі Мишко розповів Оксанці, що Макс не дозволив їй разом з ними бути під час зйомок, вона має зачекати на нього в фургончику, а потім вони разом поїдуть десь погуляти. Оксанка погодилась.
Коли прибули на місце все відбулось як завжди. Залишився тільки водій і Оксанка. Водій зразу ж ліг спати і Оксанці після того стало ще більш самотньо.
Нудьга заїдала. Зайшла в чат, але там майже нікого нормального, лише якісь схиблені на сексі чоловіки та занудні невдахи.
Так повільно пропливло декілька годин. Оксана пробувала написати декілька віршів в блокнот, але вони виходили якісь не дуже складні і ще потребували більш повної обробки.
От як погано, що в неї нема ноутбука, а то б не довелось так марнувати час.
Сонце скочувалось на захід. Вітру майже не було, а коли іноді він дихав, стримано і ніби боячись чогось, то здіймав невеликі хмари пилу над дорогою.
Трава вже зовсім вигоріла скрізь, додавала краєвиду пустинного вигляду. Сонце закочувалось за якісь заводські труби і було якось сумно. Було надто спокійно і надто тихо.
Якась пасивна туга найшла на серце. Ніби все й добре і щось якось дуже сумно. Чи може це в неї такий якийсь неправильний депресивний характер, чи може просто щось трапилось і вона це відчуває.
*****
Задзвеніла мобілка. Водій прокинувся і крізь сон муркнув.
«Ага, да…»
«Жени сюди фургон.»
Водій став якийсь серйозний, певно стривожений голос Макса його дещо налякав.
Шумно завівся двигун. Якісь чорні птахи, що сиділи неподалік на тополях, злякавшись раптового шуму полетіли геть, заплямувавши рожевий обрій чорними цятками.
Здіймаючи хмари пилу, фургончик під’їхав майже до самого недобудованої споруди. Водій вийшов з машини і Оксана з ним.
Всі юрмились біля темного входу в будинок. Макс вгледів Оксанку і крикнув водію, щоб той закрив її у фургончик, але вона не послухавшись була вже поряд.
Всі мовчали, але і без слів можна було відчути холодний страх у кожного на душі. Всі стояли обступивши щось темне на підлозі.
Один лише Славко відійшов від всіх і пішов до фургона, і Оксана, коли подивилась в його очі і побачила в них сльози, вже не тямила себе.
Побігла до гурту. Кинулась всередину до Мишка. Обійняла його сильну шию, припала до його, ридаючи, а він байдуже дивився мертвими очима кудись в далечінь. Його тіло було якось дивно вигнуте, а на вустах застигла страждальна посмішка. Обливаючись слізьми і голосно ридаючи, вона ще довго була біля нього а всі інші мовчки розійшлись.
Макс щось неголосно перемовлявся з Водієм, витягуючи якісь мішки та пакети.
Потім її відтягли від Мишка й посадили разом з іншими у фургончик. Водій з Максом щось робили на вулиці.
Оксанка припала заплаканими щоками до вікна. Вони забирають від неї її такого рідного, хоч і недавно знайомого друга.
Вже Мишка не було видно, а вона все ридала. Замість нього там вже лежав якийсь мішок, який згодом Водій з Максом віднесли всередину будинку. І в неї в пам’яті залишилась тільки чорна пляма входу, яка з’їла її рідного її доброго Мишульку.
*****
Кілька днів потому до Оксани прийшов Славко, перевірити як вона тримається.
Коли він переконався, що вона вже трохи змирилась, він розповів їй як все сталося.
******
Того дня вони знімали трюк з тарзанкою. Треба було скориставшись перетягнутим, з однієї будівлі на іншу, тросом перелітати, як циркачі, над висотою і витівати різні небезпечні трюки.
Все йшло добре і вдалось зняти багато цікавих моментів. Вже майже почали збиратись додому, але потім Макс з Мишком вирішили сфотографувати ще один трюк де Макс буде в Лєною разом переправлятись на ту сторону будівлі.
Славко був проти, мовляв те, що вони перевірили трос тут, над будинком, ще не гарантує що він не обірветься, коли вони будуть на середині тросу, але Макс зайшовшись, вже не міг зупинитись.
І коли почали знімати останній сюжет, Мишко якось необережно підійшов до краю і, напевне дуже відволікшись на камеру, впав вниз.
Доля зіграла якусь іронічну шутку. Небезпека а може і смерть чекала вже на невгамовного Макса а забрала Мишка.
*****
Коли наші герої повернулись, то для них це був також страшний удар. Андрій не міг повірити і все до останнього ходив нервуючи, ніби думав що його хочуть розіграти, але згодом зрозумівши, що само обманюванням нічого не вернеш, він впав в довгу депресію.
Коли Оксана спілкувалась з Анєю, то дуже налякала її. Виходить, що та нічого не знала про те чим Андрій з командою займаються.
Вона дуже злякалась за Андрія і серйозно з ним розмовляла на цю тему, поки він пообіцяв їй, що більш не буде цим займатись.
(продовження буде)