Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

"партитура"
© Нора Никанорова

"Крысолов"
© Роман Н. Точилин

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 365
Авторов: 0
Гостей: 365
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

ЧАСТИНАП’ЯТАЯ МОЯ СІМ’Я
(в якій народжується нова сім’я)

14. Ялта
(в якій наші герої їдуть відпочивати на море)

В кінці літа у наших героїв було свято. Весілля вирішили святкувати скромно, в сімейному колі. В гуртожитку зібратися з друзями і все, коли б не Макс з своїми відеокамерами. А може це й на краще.
І все ж все склалось як можна краще.
Свято проводили у Макса в котеджі. Лімузин, біла сукня, все як у казці. Фотографи працювали старанно. Славко все контролював, обіцяв, що буде справжнє кіно. Свідками були Оксанка і Мишко. Погано, що не збереглось ні однієї фотокартки, всі згодом роздали родичам та знайомим. А нові згодом робити було ніколи, та і коли є кіно, то здавалось навіщо фото, а все ж…
Не всі з батьків змогли приїхати. У мами Андрія не вийшло, вона захворіла і їй не радили лікарі поки що далекі поїздки, а батька у Ані не було, не стала про це розповідати раніше, було ні до чого. Тому в основному на святі була молодь і розваги були молодіжні. Після офіційних церемоній батьки роз’їхались по домівках, а всі інші затіяли шумну вечірку.
Аня була напрочуд гарна у весільній сукні, яку пошили під її власну модель. Сукня була дуже пишна, як у царівни, тільки що не така довга як в ті часи, думаю коли б за нею бігали пажі і несли сукню позаду, то це виглядало б дещо дивно. Андрій як завжди виглядав нормально. Був дуже вдоволений і веселий. А от Мишка було дуже незвично бачити в костюмі. Здавалося, що варто йому хоч трішки розправити плечі і він розлізеться по швам, але в майці було б якось не до речі. Оксана теж була в гарній сукні, але у порівнянні з нареченою краще промовчати.
Дещо правда склалось якось не дуже гарно, краще сказати не делікатно. На офіційну частину Макс не зміг приїхати і всі дещо засмутились. Але вся його шайка була в зборі. Здається навіть Лєна сьогодні набагато менше палила, вона була така щаслива увесь вечір, їй пощастило упіймати букет нареченої.
Згодом молодята втекли від гостей. Правда все так і було задумано. Втекли вони разом з Славком, який все ніяк не міг залишити їх в спокої. І лише коли вони вже опинились в повітрі, то змогли насолодитись тишею і спокоєм. Вони летіли на море.
А гості залишились святкувати. Хоча головних героїв уже не було, але свято було в розпалі.
В центрі уваги тепер опинились свідки, чи випадково, а може Макс так зробив навмисне. Коли він з’явився і навкруги нього опинилось коло, то він ніби передав естафету Мишку і Оксані яких Посадив на місце наречених. І свято продовжилось ніби ніхто нікуди й не зникав.
Мишко трохи знервувався, він соромився мабуть коли на нього з усіх сторін дивили очі. Приходилось відпрацьовувати замість молодих поцілунки, присолоджуючи гостям, коли було гірко. Але напевно Оксані і Мишку це було також приємно і вони старанно грали роль наречених. Але така мука була недовго. Згодом почались танці і вже всім було не до них.
Увесь вечір Мишко ухажував за Оксаною і вона звичайно була не проти. Танцювали разом, спілкувались, коли було втомившись від шуму і гаму, вони ховались неподалік від дому в садку і милувались гарним повним місяцем, то було їм так спокійно і затишно вдвох.
Ніби вони вже знайомі дуже давно і це у них сьогодні щастя і ця радість тепер буде на все життя. Вони підходили один для одного.
Оксанці не хотілось надто близьких стосунків на сьогодні. Вона ще здається трохи кохала Андрія, але була й не проти бути з Мишком.
А він був надто скромний і стриманий, щоб дозволяти собі щось більше ніж просто поцілунки і приємні слова під місячним сяйвом.
Після недовгого святкування на ранок наступного дня всі почали вже розходитись.
Мишко провів Оксанку до самого гуртожитку і вони домовились зустрітись згодом.
А наші герої тим часом вже купались на морі. З Севастополя вони вирушили в Ялту де і планували провести тиждень. Так званий медовий місяць чи медовий тиждень.
Не будемо за ними підглядати і мішати ним, тому повернемось до наших героїв трохи згодом, а поки що і без них багато про що цікаве можна розповісти.

(далі буде)

© Чуча Анатолий, 13.04.2011 в 09:18
Свидетельство о публикации № 13042011091804-00212395
Читателей произведения за все время — 113, полученных рецензий — 0.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии


Это произведение рекомендуют