Валерий Гребенюк
Все життя, у космічнім простópi-
Лише мить, я тримаюсь її!..
Моя зірка, ще сяє у далі,
Їй не довго залишилось, ні!
Тільки мить, я життям називаю,
Проминає так стрімко буття!..
Щохвилини - секунди минають,-
По краплині, ідуть в небуття!..
Мерехтить, то Пульсар десь, у небі-
Там, у світі зірок і планет...
Із Землі меготіння - яскраве...
Та насправді - то холоду світ!
Там, далеко - Гігант, Супер Нóва-
Тільки спомин, прадавніх зірок...
Чи шепочуть, вони крізь простóри?
Їхня сповідь - останній, вже, крок...
Та багато зірок, так далеко-
Світло їхнє не дійде до нас!
Лише графік побачимо, звуку-
Чи дізнаємось розповідь їх?..
До землі, їхнє світло не дійде-
Не побачимо світло, вже ми...
Бо насправді, то є лише спогад-
Крізь рокИ світлові, та віки.
05:03:11