Дороги всі, стежини засипає-
Вони лише, нагадують мені,
Що наше літо, жаль у сивій далі.
Несамовита віхола радіє,
Немов шалений, вітер завива...
І так самотньо, спогади, надії...
Твоїх слідів, останніх, вже нема...
Тебе не обійматиму ночами,
Теплом не зігріватиму, своїм...
Залишилась розлука...І печалі...
Те ще любов і спогади мої...
Кохання літо, швидко, промайнуло...
На серці сум... Зима навколо, всюди!
Те літо вже, на жаль, не повернути!
Ця завірюха не дає, мені, забутись!..
На боки всі, сніги до небокраю,
І поки око, сніг кружля байдуже-
Зп'яніла віхола, розбещено гуляє!..
В чеканні, до весни все завмерає!
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №11102081194