І змінюється все на світі
Але ніколи не вмирає
Минуле, спогадом повите
Кобзар, народу син шляхетний,
І батько мови України
Не будь тебе на цьому світі
Не мали б ми своїй родини.
Не мали б ми і України
І мови б рідної не знали
Не мали б ми людського щастя
А мати все б це ми бажали.
Кобзар, Шевченко ,силу слова
Ми у віршах твоїх вивчаєм
Що духом сповнені козацьким,
Яким ніколи не вмирає.
Мова наша рідна,
Великий скарб народу,
Хто дав тобі початок
Ніжно і турботно?
Не загине в пам’яті Тарас,
Український син і патріот
Будеш жити довго ти в серцях,
Не забуде тебе наш народ.
Шевченко ,любив Україну
Ми вдячні йому за любов
Про нього нагадувать дітям, онукам
Ми будемо знову і знов.