Заспівай її тихо ніжним блиском снігів!
Майже звикла без тебе, майже звикла без тебе...
З тої пори минуло незлічено днів.
Як пішла ти у осінь...І скінчилося літо,
Тоді вітер холодний, й раптом сльози з очей.
І відтоді всю долю чимось темним розбито
На яскраве дитинство й темний морок ночей...