Передбачаю: побiжать-задзюркотять
Струмки веселi по брукiвцi аж до Рошi...
Розквiтне мiсто, що нездатне вже ховать
Красу дiвчат своїх... Нехай мої хорошi
На Театральцi улаштують променад
Для ошалiлих вiд весняного бажання
Бентежних хлопцiв з демонстрацiєю шат,
Очей палаючих вiд мрiї про кохання...
Весна врочисто входить в парки i двори.
I стара яблуня прокинеться – й негучно
Мiй давнiй вiрш прошелестить для дiтвори,
Не розумiючiй, чому їй так незручно,
Чому нiяково, коли рука в руцi,
А очi – в очi?... Пiд каштанами Рогатки,
На Калiчанцi зауважать Чернiвцi
Когось задумливого, хто не гiдний згадки,
Тому що молодiсть його давно пiшла
З водою Прута й поринула в синє море.
Не знайдеш човника у мiстi нi весла,
Щоб наздогнати й розшукать... Весняна зоре,
Хоч ти для мене свiтлом молодостi сяй...
Крiзь свiтловi лiта пронiс чарiвний промiнь
Картину юностi, мрiй солов’їних рай...
Весна... Передбачаю, буде повiнь.
Розквiтнуть палко всi акацiї й бузок,
Прикрасить радiсно алеї й вертогради...
Не кане юнiсть анi в море нi в пicок,
Несу в душi вiдлуння юної вiдради...