У післявоєнні роки, коли тяжкою працею відбудовували зруйноване війною місто, коли був дефіцит усього: одягу, їжі. Хто міг собі дозволити отак знущатися над чоловічою гідністю? Хто міг зайти у людне місце з не прикритими плечима? Хіба, що, люди не ті були? Була культура поведінки. А це і одяг, і мова, і пісні, і фільми. А зараз що? Все дозволяється. Хоч голий ходи. То можна й голому, аби була гарна фігура.
Вийдіть влітку на пляж. Що ви побачите? Облишмо фігуру. Я про те, як розмовляють діти. Вони ж копіюють своїх батьків, пересипаючи лайкою дитячі слова. А що лишається після відпочиваючих? - Багно. Биті пляшки, пластикові тарілки з недоїдками. Навіть птахи з острахом сідають у таких місцинах. А потім. Ці ж самі люди приїжджають, на своїх "кубиках" знову сюди, і лаються на чому світ стоїть, на тих, хто засмітив їхній улюблений куточок відпочинку, забувши про те, що це ж вони учора тут були. А ніхто не прибрав.
Кожен хоче показати, що він краций. У нього краща машина, будинок, одяг. Він заможніший. То й добре. Але де ж таки культура?
"Ось подивіться, Йде чоловік. Йому можна дати років 60, а йому ще й немає 30. Але він показує, що дуже "крутий" Підстрижений наголо. Без верхнього одягу. Живіт такий точнісінько, як у тієї вагітної жінки. На кривенькі ніжки натягнені чорні, коротенькі штанці. І виглядає так, наче знизу маленька дитина з коротенькими ніжками навчається ходити, а зверху вже здоровань. Бо в одній руці тримає цигарку, а в іншій пляшку з пивом. Ото диво!"
Якщо у древній Греції був культ голого тіла, то, мабуть, не таке тіло показували вони. То було тіло, яке створювали, здається, самі Боги. В усьому була краса. Були м*язи, а не сало. Невже раніше розуміли це, а зараз ні? Та й прикро чути нашу українську, гарну, співучу мову пересипану лайкою, не дуже достойною людської гідності."
Так, раніше вчилися на фільмах, книжках. Була мораль. Я не закликаю повертатися назад, але й не можна знищувати те, що було. Звісно, не ті часи. Але все ж таки треба вчити дітей, та й самим вчитись пристойно поводитись у суспільстві, де ти живеш.
То ж, люди добрі, візьміться за розум, та поміркуйте, чи вірним шляхом Ви йдете до здорового способу життя? Чому Ви навчаєте своїх дітей? Знищуючи свою культурну спадщину, Ви знищуєте себе, перетворюючись в людиноподібне створіння, яке прагне познущатись над своїм сусідом, нажитись на чужому горі, та якомога більше набити собі оселю, кишеню та живіт, інше їх не цікавить.
Так давайте ж не сердити Богів, а поки вони ще сміються виправляти становище в якому самі опинилися.
м.Київ.