«…переадресовується на автовідповідач», де ти ходиш, мій абонент?
Виклик загубиться, ти пробач, втратив останній свій аргумент.
Ти поза зоною мого голосу, ти поза зоною моїх очей,
Чуєш, мій абоненте, з усміхом кидай в валізу низку речей.
Я вже придбала квитки до поїзда, я відправляюсь в далеку путь,
Ти, абоненте, квапишся, й поспіхом речі ти не забудь,
Потім їх, може, вже й не знайти,
"Потім" промайнуло, як не було...
Поїзд рушає з твого забутого в наше сміливе «вперед і вверх»