я хотіла казати тобі, що від мрії теж вмирають
не хотіла я бачити сліз на твоїх долонях
бо від них лише здобуток болі на скронях
я не хочу туманної ночі,
і обіймів твоїх я не хочу
в твоїх думах зосталася кращою
а без тебе весь світ був пропащий
як я хочу мовчати про твої сотні рук холоду
я мовчу про пекельний стук голоду
без твоїх кращих емоцій обличчя
та без чистої казки, що сниться
я туманною ніччю кричала, що хотіла до тебе в долоні...
й зостатися
я пекельними сльозами згадую, як було ти казав...
памятаєш казав? а я згадую...