За день чимало я побачила чудес:
Як сонце променями витирає сльози
З трави, кущів, дерев, де прогриміли грози,
І як розвиднюється темний край небес.
Як сумно височить на горизонті ліс...
Здається, він не спить - дрімає, мружить вії.
А може, спогадами лине в давні мрії
Відкрити таїну серпанкових завіс?
І як на небосхилі срібний погляд свій
Крізь шовк хмарин кидає місяць і таїться,
Неначе сходу сонця й променів боїться,
І сподівається на темряву ярів.
І як гірський струмок прозоро і охоче
Мчить кам'янистим дном, радіючи життю...
Бо все в природі має власний сенс, мету
І власні почуття - подібні дню і ночі.
Добре бачити світ такими очима:)
Камілла
Лидия,
03.05.2010 в 10:52
Дякую.
Ліда
Не переживай, скоро ты и по-русски заговоришь, как дядя Влад!
Лидия,
03.05.2010 в 10:50
А я уже говорю.
Спасибо.
Лида
Так гарно про ліс:
"Здається, він не спить - дрімає, мружить вії".
Лидия,
03.05.2010 в 10:49
Щиро дякую за відгук.
З повагою, Ліда
Ї!!! І в ночі я бачу безліч див!
І місяць позолоту л’є і л’є…
Я ватру з краю річки розпалив,-
В ночі, відомо, гарно сом клює…:))
Дальнейших чудес! Лилия!,
Лидия,
24.05.2010 в 11:40
Я тільки на дачі бачу дива ночі.
А коли вдома - то сплю.
З повагою
Ліда
...первый катрен,как на мой взгляд,гораздо слабее остальных,которые замечательно музыкальны и певучи,а уж последние две строчки...мои чувства так же "подібні дню і ночі."
спасибо,Лидочка )*
Лидия,
24.05.2010 в 11:38
Спасибо Вам, Лана.
С уважением
Лида
Каждый раз радуюсь, читая твои стихи, Лидочка!
С теплом, Надя
Лидия,
24.05.2010 в 11:37
Я тоже радуюсь. Спасибо Вам огромное.
С уважением
Лида
Гарний вірш, дуже образний. Гостре сприйняття природи.
Лидия,
12.06.2010 в 18:02
Я дуже люблю писати вірші про природу.
Дякую!
Ліда
