клітинка за клітинкою.
я не знаю
шляху, яким біжу.
Із кожним словом
отрута падає краплинкою
лоскоче болем.
Не знайшла межу,
де правда,
де брехня і зрада милого.
чи варто..
вірити словам "люблю"...
чи варто сподіватись, мріяти.........
читати 10 раз на день слова кохання, чекати нового листа, і думати, живий?...кохання пробачає...та не забуває. і треба йти...але де ж правда...
хіба хто знає.