„ Осіннє небо вночі".
Тихо у наше життя увійшла золотокоса красуня. І, махнувши рукою, перетворила все у жовтогарячі кольори, потягнувши за собою ніч. Усе стало темним. На небі з'явилися цятки, які горіли. Десь і місяць поблискував своїм серпом. Так тихо стало - пора романтики! Як хочеться лягти у човен і плисти річкою , дивлячись на небо, на зірки... А про що вони зараз думають? Які їх мрії? Коли падає зірка, що буде з її життям , невже навіки згасне ? Не світитиме? На ці питання зможе відповісти або господар своєї долі, або ж місяць - він все знає про своїх „ дітей".
Тишина ще не зникала. Темрява все більше поглинала місто. Вночі так прекрасно пройтися його вулицями і помилуватися вогниками ліхтарів, які охороняють тротуари. Не чути ні шелесту листя, ні пісні цвіркуна. Усе дрімає ...
|
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
 "Разговор с Иваном Саввичем Никитиным"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 79
Авторов: 0 Гостей: 79
Поиск по порталу
|
Автор: Ольга Климук
© Ольга Климук, 26.01.2010 в 16:25
Свидетельство о публикации № 26012010162528-00147576
Читателей произведения за все время — 143, полученных рецензий — 0.
Оценки
Голосов еще нет
РецензииЭто произведение рекомендуют |