Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

"партитура"
© Нора Никанорова

"Крысолов"
© Роман Н. Точилин

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 481
Авторов: 0
Гостей: 481
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

Для печати Добавить в избранное

Відповідь на вірш Олександра Олеся «Чари ночі». (Лирика / философская)

Відповідь на вірш Олександра Олеся «Чари ночі».
Вже не сміються солові,
Зламали собі крила.
І він цілує знов її -
Для нього найдорожча мила.
Ти не дивися в очі зради,
Забудь усе, що натворив,
Забудь, що він вже не коханий.
Повір, давно вже розлюбив.
Ти залиши поганий спомин
І смуток, і печаль свою,
Зігріє знову теплий промінь,
В житті не буде вже вогню.
Лови щасливу мить життя
І в ній весь час купайся.
Та серед того забуття
Ти знову закохайся!!!
Нехай в тобі це все горить,
Погане загасає.
Живи! Життя єдина мить! -
Нехай весь час триває!
Від смерті можеш ти тікати,
Та ти про неї вже не мрій.
Лиш зірку свою відшукати,
Та вільно нею володій.
Одного разу ти проснешся -
І зрозумієш - інший світ.
Ти вже на нього не ведешся,
Лише дурманить квіток цвіт.
Рожевий сон - вже не рожевий
І море вже не голубе.
З роками стало життя темне
Але зі смертю все мине.
І ти нарешті зрозумів -
Весна не допоможе.
«Для чого ти на світі жив? »
«Бо ти ще жити можеш...»
Забудь усе, що в серці є,
Усе, що наболіло.
Ти не хвилюйся, час мине -
Усе погане згине.
© Ольга Климук, 26.01.2010 в 16:18
Свидетельство о публикации № 26012010161825-00147571
Читателей произведения за все время — 1479, полученных рецензий — 0.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии


Это произведение рекомендуют