Його ми починаємо із повісті малої
Щебечемо слова про ніжні почуття.
Ми маски не знімаємо до повного кінця
Антракту тут не має, а є лиш серця біль.
Помилку допустив, тебе хтось замінив
Коли душа заплаче брехливо усміхнись
Та маску ти надінь і в очі не дивись.
21.10.08