І застукало в скронях, і завихрилося щось непізнане в голові, а в очах потемніло.
Я приліг і чекав, а що там далі буде.
І по неволі, таки діждався.
– Доброї тобі ночі, чоловіче. – проспівало незриме всередині правого вуха. - Потрібне твоє підтвердження оплати сну у борг.
Потім тиша і знову, те ж саме. І ще раз.
І раптом, включилася сирена в довбешці і вила так, що я заволав щось таке, ну, зовсім не підцензурне.
- Ось, бачиш, чоловіче, ти і заговорив зі мною, як закортіло.
- Хто …це? – видавив я з себе.
- Служба потойбічного віртуального зв'язку з пеклом.
- Я… Я вмираю?!
- Та ні, бог з тобою, просто одна з душ, що заблукала, благає тебе заплатити за швидкоплинний зв'язок з нею. Сон в борг, сон у борг.
- У борг? А чим я розплачуватимуся? Грошей немає і не буде… До кінця року не буде.
- Ой, ну, які ви всі кволі, земляни?! Які гроші, в царстві Сатани розплачуватися доведеться вашими ж земними злигоднями, легким нездужанням, зубовним скреготом, мареннями, а якщо сіпатимешся, а тим більше, наважишся сперечатися, то і… Сам розумієш.
- А …коли, ні?
- Що, ні?!
- Якщо не захочу?
- Тоді шестигодинний безкоштовний кошмар з трансмуральним інфарктом в хепі-енді. …Так, ти не відмовчуйся, вирішуй, включаю зворотний відлік – десять, дев'ять, ві…
- Добре, добре, я згоден!
- Ти думаєш, добре? А ось, і нічого гарного. Крижаних сновидінь тобі, піддослідний ти наш.
Щось клацнуло мене по верхівці і я провалився в безодню сновидіння.
Спочатку я побачив спокушаючу рекламу про нову колекцію субтермального СПА з привабливою чортицею в головній ролі. А потім, коли її мала-мала одягнули, вона пробралася до мого узголів'я і зашипіла про те, що СПА – це ніякий не спам, і що при таких контактах завжди присутній ефект німої луни, і коли я хочу хоча би щось почути, то повинен зрозуміти, що задуха, яка випробовує душу, що звільнилася з тлінного тіла, стрясає її – бідну і поранену. І я зобов'язаний, так, зобов'язаний купити і подарувати їй хоча б два предмети з цього комплекту, і тоді лосьйон для безболісного відділення шкіри від задньої частини тіла мені продадуть за півціни. А якщо я ще хоч раз скажу - ні…
Тут чортючка спотворилася до невпізнання і перейшла на ти.
- Голову відгризу!!!
А потім все і відразу скінчилося. У тому числі і час.
А замість цього мене обійняло повне і безповоротне закляття, рушити я не міг, а в обличчя дув полярний суховій упереміш з крижаними голками, що упивалися, …самі розумієте в куди, і…
Жар, жар, жар, мені здалося, що зараз розплавляться очі, я закрив їх долонями і почув з дитинства знайомий голос Вінні-Пуха: - Здається, клімакс починається… Здається… Кліма… Почина…
Я хотів відповісти, що вже…
Але не почув жодного слова. Губи ворушилися, а звук не поширювався нікуди, і я зрозумів, що я в безповітряному просторі, що задихаюся, що …ще декілька секунд, і…
Нез'ясовний благовіст наповнив всю мою істоту, і я відчув, як щось рідне вкрутилося на зразок електричної лампочки в мою усиротілу свідомість, і я знову став молодим і щасливим.
- Кінець зв'язку. – проскрипів знайомий голос вже тепер в лівому вусі.
- Якщо хочеш жити далі, присягайся, що – зуб даєш, розплатишся.
- Звичайно, а як же, скажіть лише…
- Твоя, твоя це була душа, тому їй і дали після затримання один єдиний зв'язок з тобою, недотепа.
- Але. Як же так, я тут, а вона.
- Вірші писав?
Душу в них вкладав?!
Віршами своїми спокушав рід людський?!
Відкривай рот, роззява!!!
І в ту ж мить, біс його знає відкіля, на мене навалилися троє кудлатих і з рогами, а найголовніший схопив розжареними щипцями відразу чотири передніх, та як, смикне, і…
Я прокинувся.
Абсолютно беззубий.
Але живий!!!
* * *
Мимолётная связь с заблудшей душой
И застучало в висках, и взвихрилось что-то неопознанное в голове, а в глазах потемнело.
Я тут же прилёг и ждал, а что там будет дальше.
И дождался…
- Доброй тебе ночи, человечек – проскворчало незримое в области правого уха.
- Требуется подтверждение оплаты сна в долг.
Потом тишина и снова, то же самое.
И ещё раз…
А потом включилась сирена в башке и выла так, что я заорал что-то, ну, совсем неподцензурное…
- Вот, видишь, человечек, ты и заговорил со мной, как приспичило.
- Кто …это – выдавил я из себя.
- Служба потусторонней виртуальной связи с пеклом.
- Я… Я умираю
- Нет, нет, бог с тобой, просто одна из заблудших душ молит тебя заплатить за мимолётную связь с ней. Сон в долг, сон в долг.
- В долг? А чем я буду расплачиваться Денег нет и не будет… До конца месяца не будет…
- Ой, ну, какие вы все квёлые, земляне! Какие деньги в царстве Сатаны, расплачиваться придется вашими же земными напастями, лёгким недомоганием, зубовным скрежетом, бредом, а если будешь дёргаться, а тем более, злиться, то и… Сам понимаешь.
- А …если нет?
- Что, нет?!
- Если не захочу?
- Тогда шестичасовой бесплатный кошмар с обширным инфарктом в хеппи-энде. …Так, ты не отмалчивайся, решай. Включаю обратный отсчет – десять, девять, во…
- Хорошо, хорошо, я согласен!
- Ты думаешь – хорошо? А вот, и ничего хорошего. Ледяных сновидений тебе, подопытный ты наш…
Что-то щелкнуло меня по макушке, и я провалился в бездну сновидения…
Сначала я увидел обязательную в таких случаях рекламу о новой коллекции субтермального СПА со смазливой чертовкой в главной роли. А потом, когда её мала-мала приодели, она пробралась к моему изголовью и зашипела на ухо о том, что СПА – это никакой не спам, и что при таких контактах всегда присутствует эффект окаменевшего эха, и я должен понять, что удушье, которое испытывает душа, освободившаяся из бренного тела, сотрясает её – бедную и израненную. И если я хочу, хоть что-нибудь услышать, то обязан, да, обязан купить, хотя бы два предмета из этого комплекта, и тогда лосьон для безболезненного отделения кожи от задней части тела мне продадут за полцены. А если я еще, хоть раз скажу - нет…
Тут ведьмовочка исказилась до неузнаваемости и перешла на ты…
- Голову отгрызззу!!!
А потом всё и сразу закончилось. В том числе и время. А вместо этого меня объяло полное и бесповоротное окоченение, двинуться я не мог, а в лицо дул полярный сирокко вперемешку с ледяными иглами, впивающимися, …сами понимаете в куда, и…
Жар, жар, жар, мне показалось, что сейчас расплавятся глаза, я закрыл их ладонями и услышал с детства знакомый голос Винни-Пуха:
- Кажется, климакс начинается… Кажется… Климакс… Начина…
Я хотел ответить, что уже…
Но не услышал себя.
Губы шевелились, а звук не распространялся никуда, и я понял, что я в безвоздушном пространстве, что задыхаюсь, что …ещё несколько секунд и…
Необъяснимое блаженство наполнило всё моё существо, и я почувствовал, как что-то родное ввернулось наподобие электрической лампочки в моё осиротевшее сознание, и я снова стал молодым и счастливым…
- Конец связи. – проскрипел знакомый голос уже теперь в левом ухе.
- Если хочешь жить дальше, клянись, что – зуб даёшь, расплатишься.
- Конечно, а как же, скажите только…
- Твоя, твоя это была душа, потому ей и дали после задержания одну единственную связь с тобой, недотёпа.
- Но… Как же так, я здесь, а она…
- Стихи писал? Душу в них вкладывал?! Стихами своими обольщал род людской?!
Открывай рот, раззява!!!
И в тот же миг, на меня навалились трое косматых и с рогами, а самый главный схватил раскалёнными щипцами сразу четыре передних, да как дёрнет, и…
Я проснулся…
Совершенно беззубый.
Но живой!!!