Душу морозить, мовчить,
Дивно, що холодність ніжна
Душу ще й досі гнітить
Дайте вогню, щоб зігріти
Душу, думки крижані.
Дайте лишень не згоріти
Давнім безумством мені
Дикою - зве мене вітер,
Драмою - білі поля.
Дай же мені зігрітись,
Давня тривого моя!..